В понеділок ідемо на мітинг проти "Законопроекту про мови". Ми - в сенсі дехто з нашої могилянської групи. Спочатку думала піти-таки на страшну англійську, а потім туди - запізнилась би десь на годину, одна з наших сказала - може взагалі відмінять пари, врешті-решт, Могилянка теж дуже сильно доклала руку. І в мене клацнуло в голові - яка на фіг англійська? Ну втрачу декілька балів, це все суєта суєт. Так що піду відразу...
І ще я дуже люблю своїх батьків. Вони в мене гіпер-опікливі, але на цей раз реакція була така:
- Если заберут, хоть позвони, скажи, в каком отделении. И лучше очки побереги, одень линзы. Денег много не бери, но во внутренний карман сунь паспорт.
Десь так.