[nameofrose]

Фааак. Мне со мной просто невозможно иметь дело! Нам до 14 надо по философии-пропедевтике сдать эссе на тему "Мое понимание философии и моего места в ней". Я очень долго наматывала круги вокруг темы, ибо, честно говоря, не очень представляю, как можно писать о чем-то подобном. Ладно еще философия, а мое место? Это надо либо ударяться в лирику и, да-да, философию, либо я вообще не знаю во что. И еще с цитатами Великих, блин.
В общем, я ударилась в стеб. Ну, ладно, не в стеб, но, ээ... в общем, у меня выходит скорее не эссе, а памфлет. На меня и философию, ага. Зато буквально за десять минут почти полстраницы есть! Вот мне теперь интересно: хватит ли у меня мозгов отправить преподу что-то в таком роде... и, самое главное, хватит ли у препода чувства юмора, чтобы это оценить? То есть, я все-таки надеюсь, что я сейчас напишу черновой вариант, а потом перепишу где-то то же, только попристойнее, ага. Может быть. Если получится. Но моя траектория полета мысли меня пугает.
Юпд: Диалог вконтакте:
Я: Камради філософи, мене перемкнуло. Хто конкретно чи яка течія стверджували, що весь світ ілюзія, ну або щось наближене за змістом?
Не-философ: Это Морфей так утверждал. А я тогда не хотел ещё таблетки-то у него брать..
Все, пробачте. У мене істерика.
Юпд2: інший, зберігаю для себе. Співрозмовниця теж філософ))
Станіслава "Філософія і моє місце в ній". Варіанти написання по мірі наростання ЧСВ: 1) десь в компаніі Сартра і Камю, 2) я стану невимовно крутою письменницею і започаткую свою школу, 3) "філософія - це я!" (с) (ну майже)
Кристина: 4)на 4 парті в центрі - не забудь!
Станіслава: це найлаконічніший варіант, що не вимагає жодних пояснень)) хоча ні, вимагає. "якщо дуже хочеться спати, то на 5 парті".
Кристина: "якщо провтикав половину семінарів - то доводиться лізти на першу. заради стимулу. але якщо стимулом так і не озарило, то бажано непомітно покинути приміщення. бо "н" - це краще, ніж 0. але це моя суб'єктивна думка. а от, наприклад, гегель би залишився і оцінив ситуацію з усіх точок зору. шопенгауер би наплював і не прийшлов. а ніцше би прийшов, наплював буквально і пішов.
Кристина: о как нужно воду разводить. )
Станіслава: фак, я зараз десь в такому ж дусі і пишу. аххха, це виходить не есе, а памфлет і на саму себе, і на філософію. цікаво, у мене вистачить мозоку і нахабності здати щось в такому роді?.. *задумливо* правда, головне питання тоді - чи вистачить Менжуліну почуття гумору, щоб це оцінити.
Кристина: я надеюсь ему хватит сумасшествия раздуплить мои метафоры))
а гумор...ты главное в конце что-то про фрейда и либидо приплети)
Станіслава: бліа, у мене зараз взагалі істерика, ахха... чого ж в кінці, можна не початку) можна сказати, що наді мною взяло владу Воно, а моє Суперего відпочивало, тому пардоньте))
Кристина: скажи, что у твоего оно со сверх-я вообще бурный роман, и ты находишься где-то посередине между шизофренией и ницшеанским сверхчеловеком))))