О май гад. Вот уж не думала, что дождусь такого от наших философов. Больше всего я ненавижу, когда начинается история "ааа, нам так много задали, мы не можем успеть, давайте пойдем пожалуемся". Нет, я понимаю, что пани А. заебала всех, меня она тоже заебала. Но, в конце концов, она преподаватель, и ее право ебать нам мозг наиболее удобным ей способом. Если уж идти жаловаться, то надо было это делать давно на то, что она толком не объясняла, нелестно отзываясь при этом о наших умственных способностях, разливала реки воды вместо конкретики и все такое. А сейчас, когда вопрос встал после того, как на завтра надо подготовить доклад - а почти никто курсач не дописал - и на понедельник она хочет три письменных работы, все эти вариации на тему "пойдем на кафедру, спросим, как с ней обращаться" звучат следующим образом: "аааа, пожалейте нас, бедненьких, нас заставляют учиться". Вот уж что действительно просто ненавижу. Как что не так, так сразу... в этом случае я готова выступать адвокатом дьявола, ибо это маразм полный.
Таке враження, що діти перший день вчаться і вперше стикаються зі злоїбучим викладачем, який ні фіга не пояснює і вимагає по повній. Якщо так, можу їм тільки позаздрити, тому що я в цьому плані вже наривалась, і я прекрасно знаю, що в освіті, а тим більше у вищий, "ваш біль нікого не волнує, ваш біль нікого не їбе", і всім абсолютно по барабану, скільки у нас завдань, що у нас курсова - яку треба було писати місяць тому - і всі інші обставини, які, безперечно, виправдовують загальну лінь і долбоєбізм.