Поговорим о хорошем.
Хорошие нынче «Шидеври світової літератури» Бриниха. Твиттер цитатками я уже заспамила, но беспощадно скопипащу их сюда вместе с общими лучами любви.
Единственный минус – замечания по поводу новых экранизаций Шерлока. Товарищ, ну вы же постмодернист, откуда такая консервативность.не так уж много— (про Фауста) У нього явний сіндром Чацького: все набридло, кругом тупі й неграмотні кретини. Від знаній - сплошна дипресія, а істини як не було на горизонті, так і нема.
— [Мефістофель] каже йому: ти ето, прекращай корчить із себе Еклезіаста і тому подобне. Єслі ти такой умний, то слухався би ровних пацанів, тіпа Фіхте і Шеллінга, які наглядно доказали, шо всякий опит - то фігня, і тіки чуства - сє вєщ, і шлях, і засіб, і мета.
— (про «Игрока» Достоевского) заходить Аліксій Іванович у казіно в такому чисто православному неістовстві, і всі демони світу офігівають від напалму його богообраності.
— Він німного лишня людина на цьому світі, бесцельна, як студєнт, і водночас открита для страданій
— напрімєр, шо люди знають про видатних писателів? По-перше, шо вони всі алкаші і чокнуті. Й вся жизнь у них - сплошна гулянка да разврат, а книжки з них якто самі вивалюються, десь під ранок, коли вся підлога встелена ковром пустих бутилок
— В практичному вимірі екзистенціалізм - це када ти тупо втикаєш на все навколо, пливеш по лінії судьби, і такий весь на умняку, но без понтів.