— Творчість, — кажу я, — поняття егоїстичне й навіть егоцентричне в своїй глибокій суті. (Нині я не так думаю!) Коли я робив сценарій, мені здавалося, що його можна з початку й до кінця записати в біблію або вирубати зубилом на мармурі. Коли я скінчив писати, він мені видався трохи нудним. А через тиждень я вже ненавидів його, як мою майбутню смерть.
Господи, це точно про мене. Я-то самовпевнено вважала, що я одна таке уйобіще від літератури. Виявляється, навіть класики таким страждали. Що ж, як щирій українці мені приємно, ага.
До речі, що за фігня взагалі? Чому в неті практично немає поезії Миколи Воробйова? Пора згадувати мій нещасний жжшний аккаунт і на свій страх і ризик йти туди популярізувати прекрасне...