Два стиха. Первый вновь от Шляпника ("Алиса" оказалась удивительным вдохновителем на стихи). Ну и второй, по-украински, уже от меня.
читать дальшеМилая, дай мне взять тебя за руку нежно
Так горько-прощально с видом небрежным
Хоть птица так больно в грудной клетке стучится,
Теперь не важно, что там дальше случиться.
Милая, дай мне взглянуть в глаз твоих тьму,
В какой вальс пустилась моя голова – не пойму,
Нежно-сжата ладонь в моих пальцах теплеет,
Но небесное солнце прощально зареет.
Мне несказанно-правильных слов не вернуть,
Об одном лишь прошу: ты меня не забудь.
Г.
Вирвано сторінку. Випнуто на серці
Ти стоїш. Між нами ніжні кілогерци.
Погляд твій смутковий, мов зоря багряна,
Б’юсь в люстерко темне, самотою п’яна.
О, який чарівний вдень по коридору,
Поглядом зустрінемось і розіб’єм знову.
Ніжнотонно-згадані репліки вві сні
Будуть місяць з місяцем снитися мені.
Так, як сонце сходить на мої тумани,
Я восходить буду, нежива і рвана,
На Голгофу диких і сумних думок.
Ось-ось почнеться. Карбую крок.
@темы:
Alice in Wonderland,
Улю! Давайте я вас українізую! (с),
Шляпник/Алиса,
лирика