[Колокольчик фарфоровый]

Важко зараз бути з Катею. Щоразу, коли ми зустрічаємось чи передзвонюємось, вона говорить тільки про вступ. Я розумію, я тисячі разів розумію її, але… мен6і тепер соромно перед нею. За те, що вона у важкій ситуації, що не проходить куди хотіла, а я – здійснила свою мрію. Так було після кожного тесту, це загострилось тепер. Легко вірити в те, що ми рівні, просто так, в розмовах, і навіть в школі. Але безжальні цифри говорять самі за себе, і мені незручно, соромно і винно за те, що я краща. Це жахливо. Я не знаю, чи заздрить вона мені, я хочу вірити, що в цьому вона краща від мене, тому що я б заздрила. І я відчуваю, як вона віддаляється, і не можу наполягати на своєму товаристві, адже я – щасливиця, а у неї повно проблем, значно важливіших за мене… я не знаю, що вона відчуває. Мені не хочеться її втрачати. Ми йшли пліч-о-пліч, вона мій перший і єдиний друг… я не хочу її втрачати. Я в цьому грьобана егоїстка, але хай у неї все складеться.

@темы: я сижу у окна, я помыл посуду

Comments

[chronozaur]

Имя розы невже ти думаєш, що цінність людини вимірюється результатами якогось дурного тесту? з якого дива ти краща? чому ви нерівні? ви шо, менші друзі стали через те, шо у вас різні бали? чому раптом ти маєш її втратити? я розумію, що від мене ці проблеми вже надто далекі, але це дурня. та й взагалі, хані))) можна бути дуже розумним, але не здатним, наприклад, грамотно писати. мій чоловік такий, у нього реально дислексія, він без спелчекера у трьох словах чотири помилки робить. але він дуже розумний і інтелігентний. і не гірший він за мене, незважаючи на мій червоний диплом))

[Колокольчик фарфоровый]

chronozaur
ну... я не вважаю, що я краща за неї. просто боюсь, що у неї на моєму фоні розвинеться "комплекс неповноцінності", а це не дуже сприяє укріпленню дружби. дуже сподіваюсь, що таки ні)