[Колокольчик фарфоровый]

Нічого не хочу. Мені страшно. Я поки лиш невиконана обіцянка, невідбула надія. Господи, як же мені страшно...

@темы: я сижу у окна, я помыл посуду

Comments

[Kliomena]

Боїшся невідомого майбутнього? Дарма.
Нікуди тобі від нього не подітись. І навіщо тікати? Наявність майбуття - "место для шага вперед (Кино)" - це велика цінність.

Ще: не став собі надто високу планку, краще її потроху піднімати... з кожним прожитим днем.

А взагалі: я дізнавася - усе буде добре (с)

[Колокольчик фарфоровый]

дякую... *усміхається* да, саме невідомого. я собі колись дуже зависила планку, а потім отримала по носу. і тепер мені страшно...

[Kliomena]

да, саме невідомого

Чого ж невідоме: тебе чекає студентське життя, безліч цікавого і нового.
Це не одвічне коло сансари "дім-робота-дім", яке вже як засмокче, то з кінцями.

тепер мені страшно...

От тому і кажу, що не піднімай планку наперед. По ситуації вимірюй її висоту.
Як каже моя подруга "Війна покаже план"

[Колокольчик фарфоровый]

просто... не знаю, як влаштуюсь. стільки треба зробити, а я не впевнена, що мені вистачить сил.

[Kliomena]

стільки треба зробити, а я не впевнена, що мені вистачить сил.

Треба робити а як же ж? Куди ти вже подінешся з підводного човна?

Та поглянь з іншого боку, ти відповідаешь лише сама за себе.

[Колокольчик фарфоровый]

ну... да, з одного боку це втішає. а з іншого - я собі поки що не дуже довіряю)

[Jana_J]

Имя розы, глаза боятся, руки делают.)