Смотри, произошло явление чая как феномена (с)
Сьогодні був просто жахливий день. Зранку ще нічого, але потім нам довелось пробігтись до цього йобаного Труханового, щоб не запізнитись на фізкультуру. До нього я долізла вже в повній некондиції, і з того все пішло шкереберть. У мене було таке враження, ніби мене хтось пожував і виплюнув - власне, воно й досі збереглось. Чи то пмс, чи то магнітрі бурі, чи то просто загальна йобнутість організму, не знаю. Короче, це просто піздєц. Ледве змусила прочитати себе одну зі статей на завтрашній семінар з всесвітньої історії, буквально засипала на кожному слові, довелось замість театрального піти додому відсипатись. Чесно кажучи, не дуже полегшало, і зараз я намагаюсь зібратись з думками і - за відсутності книжок - знайти у великого гугла відповіді на питання до семінару.
Сьогодні ходила в деканат, і ще ходила, і ходила... короче, десь через місяць сказала підходити з підписаною заявою, яку я завтра підпишу, а поки мені видали тимчасовий читацький квиток. Яке це було щастя, я ніби знов відчула себе громадянином - знаєте, як в античних містах-державах... бо сьогодні зранку охоронцям за законом бутерброду обов"язково требу було перевіряти перепустки, і мені довелось довго пояснювати, чому у мене нічого немає.

@темы: навчально-виховний процес, у Тихому Місті, я сижу у окна, я помыл посуду