пятница, 05 ноября 2010
16:26

Колокольчик фарфоровый
Смотри, произошло явление чая как феномена (с)
Найгірший наслідок мого великого кохання, що давним давно вже закінчилось - я більше не маю віри в те, що кохання може бути простим і приємним. І я теж людина, мені теж іноді хочеться тепла, щоб хтось тримав за руку і бла-бла, але - синку, це фантастика, але коли я собі уявляю, що можу з кимось зустрічатись, у мене в голові б"ється: да ладно, коли тобі? Я уявляю, як ще якусь частину мого дорогоцінного вільного часу мені довелось би присвячувати іншій людині, розповідати їй про себе, де я і що я, говорити з нею тоді, коли говорити зовсім не хочеться, сидіти в асьці цілодобово або після занять ще іти гуляти... і я не уявляю собі, що це була б підтримка, і що це була б радість, я уявляю це додатковим тягарем. Підтримувати з кимось близьки, тим більше романтичні стосунки - тепер це уявляється для мене важкою роботою, і я не хочу цього. Я знаю, що може бути не так, але це, якщо чесно, не дуже мене переконує. Кажуть, після важких стосунків бояться любити - може й так... але ще більше я боюсь втратити свій простір.

@темы: я сижу у окна, я помыл посуду

URL
Комментарии
05.11.2010 в 16:32

mysteryofobscurity
Катберт конечно знал, что некоторые люди могут достаточно длительные периоды обходиться без слов, но понять этого никак не мог. ©
блін ППКС просто
у мене ще й таке двічі було, мабуть, ото я така дурна, що з першого разу не дійшов смисл ситуації: не любити тих, хто не любить нас
URL
05.11.2010 в 19:48

Колокольчик фарфоровый
Смотри, произошло явление чая как феномена (с)
чесно кажучи, іноді навіть краще, якщо тебе не люблять, ніж якщо взаємне велике і світле, яке врешті решт вимотує всю душу..
URL
05.11.2010 в 22:33

mysteryofobscurity
Катберт конечно знал, что некоторые люди могут достаточно длительные периоды обходиться без слов, но понять этого никак не мог. ©
Имя розы так воно і є, бо перше підштовхує до саморозвитку якнайменше
і чить багато чому) ну, мені так здається
URL