[Колокольчик фарфоровый]

У мене - врешті-решт, напевно? - чешуться руки на своє, на давнє те, задавнене своє. Герої крутяться в голові, старі сюжети переробляються на новий лад, але нема у цієї історії, окрім героїв і декількох задуманих моментів, ще нічогісінько, тому і залишається тільки намотувати подумки кола... і продивлятись старі чернетки, чим я і збираюсь зайнятись.
Хоча взагалі-то конкретно зараз мені писати не можна категорично. З тими мотивами, що у мене в голові... На наступну частину фіку план є, але якийсь поки... неживий, чи що. Знаю всі події, знаю, що має відбутись з психологічної точки зору, але говорити зі мною вони поки що не поспішають - я і не підганяю.

@темы: творчий процес

Comments

[eliah.jan]

При всій моїй холодності до української мови - вкрай подобається як ти пишеш українською. Вона в тебе жива і переливчаста, аж дивно.

[Колокольчик фарфоровый]

eliah.jan
дуже приємно це чути, дійсно, особливо якщо врахувати, що мене заледве можна назвати native speaker-ом..)

[eliah.jan]

Имя розы а ти в житті якою користуєшся? переважно російською?

[Колокольчик фарфоровый]

eliah.jan
українською. але я на українську перейшла півтора роки тому, і це досі дається взнаки) а родина і шкільна освіта російськомовні.

[eliah.jan]

Имя розы мені це дивно... свідомий вибір української мови для мене - це щось за гранню розуміння. мабуть, треба дуже любити цю країну або щось інше в ній, для того, щоб зробити такий вибір.

[Колокольчик фарфоровый]

eliah.jan
люблю, так. і країну, і численних її "мертвих поетів"... я перші три класи в школі терпіти не могла українську) а потім зі мною сталась моя викладачка української мови і літератури, яка вела мене до випуску... моя громадянська позиція і її наслідки - все від неї)

[eliah.jan]

Имя розы ну тоді тобі пощастило, що ти зустріла такого Вчителя. мені було нікому привити любов до культури цієї країни, а свідомий вибір схилив в іншу сторону. хоча, ця країна і не є мені рідною. народ мій має проживати в іншому місці, а дух марить на півночі.

[Колокольчик фарфоровый]

eliah.jan
пощастило, так. ти зрозуміла правильно, вона для мене саме Вчитель...
якщо є змога обирати об"єктивно, нашу країну навряд чи обереш)
а яка рідна, якщо не секрет?

[eliah.jan]

Имя розы мені довелося народитись єврейкою, отже і корені пускати хотілося б в Ізраілі... але ця країна, на жаль, не для мене, принаймні зараз. Хоча, через декілька років я би пошукала там щастя.
А так... це дивно, але Англія.
Чи Норвегія, у яку я закохалась з першого погляду.
Але в Англію мене тягне, наче магнітом років з 14. Іноді навіть не знаю, що і думати.

[Колокольчик фарфоровый]

eliah.jan
зрозуміло..

Але в Англію мене тягне, наче магнітом років з 14. Іноді навіть не знаю, що і думати.

знайома ситуація. у мене, хоч і не для життя все ж таки, десь так із Польщею. ніяких "асоціацій", і при тому з давньої пори незрозуміла любов до)
але, судячи з останнього твого посту, з Англією стосунки налагоджуються, так що можу тільки побажати, щоб все склалось.

[eliah.jan]

Имя розы

але, судячи з останнього твого посту, з Англією стосунки налагоджуються, так що можу тільки побажати, щоб все склалось.

так. усе йде за планом, але дуже лячно, як це завжди і буває. дякую тобі)
хммм. Польща... ніяких ідей, чому нас тягне до якихось певних країн?

[Колокольчик фарфоровый]

eliah.jan
тримайся. все має скластись.

хммм. Польща... ніяких ідей, чому нас тягне до якихось певних країн?

окрім метафізичних, що ми саме там стирчали в якомусь минулому житті - ніяких)

[eliah.jan]

Имя розы або маємо якийсь грандіозний кармічний план, пов'язаний саме з цією країною...)