Смотри, произошло явление чая как феномена (с)
Другий рік на філософії, ніяк не можу звикнути - що можна отримувати такий кайф від "битовухи": пари (першої!) в улюбленого викладача, сидіння в бібліотеці, походу в кіно з одногрупницею.
Я досі не можу звикнути, що зі мною вчаться люди, з якими мені є, про що поговорити. Які живуть тим же, що і я, які можуть зрозуміти, як якась лекція з релігієзнавства або античної філософії чи книга можуть висмикнути з апатії і повернути сенс до життя, і чому читати незрозумілі кілометрові тексти – це цікаво, і чому те, що ми робимо, це в першу чергу не знання, а світогляд…
І все ж таки «інтелектуальні нувориші», які тільки зараз почали дізнаватись про весь кайф використання за призначенням власного мозку, втрачають багато – для них те, що зараз, нормально. А я після по-справжньому «нормальної» своєї школи (ліцею! який вважається одним з найкращих в місті!) досі не можу звикнути, що буває таке щастя.

@темы: and joy is a liquid